Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
У час правління імператора Лева І 474 року два сенатори, Гальбій і Кандид, пішли на прощу до Святої Землі. У Назареті вони зупинились у домі однієї старої єврейки, яка розповіла їм, що вона зберігає у кивоті одежу Пречистої Діви Марії, яку Пресвята Богородиця ще перед своєю смертю передала одній побожній удовиці.
Сенатори вирушили до Єрусалима, де, мабуть, за Божим натхненням зробили такий самий кивот, у якому була одежа Пресвятої Богородиці. У Назареті вони непомітно поміняли кивоти і, повернувшись додому, таємно поставили кивот з одежею у своїй домашній каплиці у влахернському передмісті над Чорним морем. Незабаром там почали діятися різні чуда, і сенатори вже не могли приховувати від людей цієї таємниці. Тоді у Влахерні збудували величну церкву, в якій поклали дорогоцінну одежу Пресвятої Діви Марії, яка стала обороною міста та джерелом чудесних оздоровлень.