Ап. – 1 Пт. 60 зач.; 3, 10-22

10. Бо хто хоче життя любити й бачити дні добрі, хай береже язик від лихого, уста від слів лукавих. 11. Хай ухиляється від зла і добро чинить, шукає миру, змагається за нього. 12. Бо очі Господні на праведних, і його вуха звернені до їхньої молитви, обличчя ж Господнє проти тих, які лихо діють. 13. Та й хто вам заподіє лихо, коли ви стали ревнителями добра? 14. Бо коли і страждаєте за справедливість – ви щасливі! Їхньої погрози не бійтесь і не тривожтесь, 15. а Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію, – 16. однак, із скромністю та острахом, маючи добру совість, щоб, власне, тоді, коли вас обмовляють, були осоромлені ті, які вчиняють наклепи на вашу добру в Христі поведінку. 17. Ліпше бо, – коли така вже воля Божа, – страждати, робивши добро, ніж зло творивши. 18. Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник – за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі, 19. в якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці; 20. тим, що колись були неслухняні, яких очікувало довготерпіння Боже за часів Ноя, коли будувався ковчег, в якому мало, тобто вісім душ, урятувалися водою. 21. Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрищення, позбуття не тілесної нечистоти, а прохання доброго сумління в Бога через воскресіння Ісуса Христа, 22. який, зійшовши знову на небо, є по правиці Божій, і йому підкорені ангели, власті й сили.