Ап. – Ді. 18 зач.; 8, 5-17
Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
5. Так і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа. 6. А народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив, 7. бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала. 8. Радість же була велика в тім місті. 9. А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім’я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике. 10. За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, що її звуть великою.» 11. Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми. 12. Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім’я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки. 13. Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався. 14. Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана. 15. Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого, 16. бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім’я Господа Ісуса. 17. Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.
