Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
16. Бо Павло вирішив плисти попри Ефес, щоб не баритися в Азії; поспішав бо, щоб, по змозі, на день П’ятидесятниці бути в Єрусалимі. 17. З Мілету він послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви. 18. Коли ж вони прийшли до нього, він до них промовив: «Ви знаєте, як з першого дня, коли я вступив у Азію, увесь час поводився я з вами, 28. Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров’ю власною. 29. Я знаю, що по моїм відході ввійдуть поміж вас вовки хижі, які не щадитимуть стада. 30. Та й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів. 31. Тому чувайте, пригадуйте собі, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас із сльозами наводити на розум. 32. А тепер передаю вас Богові і слову його благодаті, що може збудувати й дати вам спадщину між усіма освяченими. 33. Ні срібла, ні золота, ані одежі я не вимагав ні від кого. 34. Ви самі знаєте, що моїм потребам і тих, які зо мною, служили оці руки. 35. У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба допомагати слабосильним і пам’ятати слова Господа Ісуса, що сам сказав: «Більше щастя – давати, ніж брати.» 36. Промовивши це, він упав на коліна і з усіма ними почав молитися.
З того дізнаються всі, що ви Мої учні, коли любов матимете між собою
Ів. 13. 35
В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі.
Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, – і буде вам так.
Будьте в молитві витривалі й чувайте у ній в подяці.
Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов.
Не будь недбалий у молитві; не занедбуй давати милостиню.
Господи, навчи нас молитись
Нехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило; здіймання рук моїх – немов вечірня жертва.
О Господи! – до тебе я взиваю: Поспішись до мене, почуй мій голос, коли до тебе взиваю!
Завжди радійте. Моліться без перерви. За все дякуйте…