Ап. – Еф. 226 зач.; 4, 17-25.

17. Отож, кажу і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у марноті свого ума, 18. бувши запоморочені умом, далекі від життя в Бозі із-за свого неуцтва, що є в них, та через зачерствілість свого серця. 19. Вони, очманівши, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з ненаситністю коїти всяку нечисть. 20. Та ви не так Христа вивчили, 21. як це про нього чули й були навчилися у ньому, як то воно справді є в Ісусі. 22. А саме: вам треба позбутися, за вашим попереднім життям, старої людини, яку розтлівають звабливі пристрасті, 23. а відновитись духом вашого ума 24. й одягнутись у нову людину, створену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди. 25. Тому, відкинувши брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму, ми бо один одному члени.