Ап. – Рим. 95 зач.; 7, 14-8, 2.
Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
14. Адже знаємо, що закон духовий, а я тілесний, запроданий під гріх. 15. Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю. 16. Коли ж роблю те, чого не хочу, то я згоджуюсь із законом, що він добрий. 17. Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені. 18. Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то – ні; 19. бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу. 20. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені. 21. Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається; 22. мені бо милий, за внутрішньою людиною, закон Божий, 23. але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах. 24. Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти? 25. Дяка хай буде Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, то я сам служу умом законові Божому, а тілом – законові гріха. 1. Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що в Христі Ісусі. 2. Бо закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти.
