Прип. 12, 23 – 13, 9
Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
23. Розумний чоловік приховує знання, | а серце дурних проголошує дурноту. 24. Рука трудящих пануватиме, | лінива – платитиме дань. 25. Журба гнобить серце людини, | а добре слово її звеселяє. 26. Друг праведника вивищує; | дорога злих на манівці їх зводить. 27. Лінивий не спече влову; | найвищий скарб людини – пильність. 28. На стежці справедливости -життя; | крива дорога веде до смерти.
1. Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення. 2. Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників – насильство. 3. Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель 4. Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься. 5. Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно. 6. Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба. 7. Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий. 8. Викуп життя людини – її багатство; | бідний же загроженим не почувається. 9. Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне.
