Прип. 12, 8-22

8. Який у чоловіка розум, так його й цінять, | а криводушний буде в погорді. 9. Ліпше бути простим і працювати на себе, | ніж бути хвальком і не мати хліба. 10. Праведний про життя своєї худоби дбає, | а серце лихих – жорстоке. 11. Хто обробляє своє поле, той буде ситий хлібом, | а хто за марнощами вганяє, той розуму не має. 12. Безбожний зазіхає на здобич лихих, | а корінь праведних тримається твердо. 13. Злий попадає в петлю з-за своїх губів, | а праведник із біди виходить. 14. Із плодів уст своїх насититься добром людина; | за вчинками рук людини буде й нагорода. 15. Дурному шлях його здається простим, | та мудрий – слухає поради. 16. Дурний притьмом свою досаду виявляє; | розсудливий приховує ганьбу. 17. Хто звістує правду – чинить справедливість; | ложний свідок -ошуканство. 18. Є такі, що словами, мов мечем, прошивають, | а язик мудрих гоїть. 19. Уста правдиві повіки перебувають; | язик брехливий – на хвилину. 20. Шахрайство в серці тих, що лихо замишляють; | радість – хто рає мир. 21. Праведному ніякої біди не буде, | а злі нещастям повняться. 22. Осоружні Господеві уста брехливі; | хто чинить правду, той йому вгодний.