Прип. 21, 3-21

3. Чинити справедливість і суд – | ліпше в очах Господніх, аніж жертва. 4. Гордий погляд і бундючне серце | – ґрунт для гріха безбожних. 5. Задуми трудящого змагають до користи, | а кожен поквапний зазнає нестатків. 6. Надбання скарбів язиком брехливим | – марна пустота, що веде до смерти. 7. Насильство злих самих же їх погубить, | бо вони зрікаються правдиво чинити. 8. Крива дорога ледачого, | а чистого вчинки – праві. 9. Ліпше сидіти на краю покрівлі, | ніж з жінкою сварливою у спільній хаті. 10. Злого душа бажає зла; | в очах його і приятель не знаходить ласки. 11. Коли картають глузуна, недоросток стає розумним; | як мудрого навчають, він приймає науку. 12. Праведний назирає дім лихого, | а злих кидає в нещастя. 13. Хто затуляє вухо на крик бідака, | той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде. 14. Дарунок, даний тайкома, гнів спиняє, | а в пазусі гостинець – лють запеклу. 15. Чинити правосуддя – праведному радість, | а лиходіям жах. 16. Людина, що збивається з розумної дороги, | в громаді тіней буде спочивати. 17. Хто любить радість, той буде злиденним; | хто любить вино та олію, той не розбагатіє. 18. Злий послужить на викуп справедливого, | а зрадливий – на викуп праведних. 19. Ліпше сидіти в землі пустинній, | ніж із жінкою сварливою та злісною. 20. В хаті мудрого дорогоцінні скарби й олія, | але дурний їх прогайнує. 21. Хто йде за справедливістю й милосердям, | – знайде життя й повагу.