Єв. – Мт. 7 зач.; 4, 1-11.

1. Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його. 2. Він постив сорок день і сорок ночей і нарешті зголоднів. 3. Тоді підійшов до нього спокусник і сказав: “Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом.” 4, А той. відповів: “Написано: Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих.” 5. Тоді диявол бере його у святе місто, ставить на наріжник храму 6. і каже: “Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо: Він ангелам своїм волітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь.” 7. А Ісус сказав до нього: “Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого.” 8. Знову бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу, 9. кажучи: “Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся.” 10. Тоді Ісус сказав до нього: “Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити.” 11. Лишив тоді його диявол. І ось ангели приступили й почали йому слугувати.