Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
21. А й ще їм сказав: «Я відійду, а ви мене шукатимете та й помрете у грісі вашім. Куди я відійду, неспроможні ви прийти.» 22. Тож юдеї мовляли: «Може, він самого себе вб’є, коли ото каже: Куди я відійду, неспроможні ви прийти?» 23. І далі ще казав їм: «Ви здолу, я – згори. Ви з цього світу, я – не з цього світу. 24. Тим я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що я – Сущий, помрете у ваших гріхах.» 25. Тоді вони йому: «Хто ж ти такий?» Ісус же їм відрік: «Споконвічний, як я і казав вам. 26. Багато чого маю я про вас сказати й осудити. Та той, хто послав мене, правдивий, і що я чув від нього, те й у світі говорю.» 27. А вони й не збагнули, що він про Отця їм говорив. 28. Тоді Ісус до них мовив: «Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий я і що від себе не чиню нічого, але як навчав мене Отець мій, говорю, 29. і що той, хто послав мене, – зо мною Сущий. Не полишив він мене самого, бо я постійно те чиню, що довподоби йому.» 30. І коли говорив так, численні увірували в нього.
З того дізнаються всі, що ви Мої учні, коли любов матимете між собою
Ів. 13. 35
В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі.
Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, – і буде вам так.
Будьте в молитві витривалі й чувайте у ній в подяці.
Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов.
Не будь недбалий у молитві; не занедбуй давати милостиню.
Господи, навчи нас молитись
Нехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило; здіймання рук моїх – немов вечірня жертва.
О Господи! – до тебе я взиваю: Поспішись до мене, почуй мій голос, коли до тебе взиваю!
Завжди радійте. Моліться без перерви. За все дякуйте…