Міжнародні консультації у Мінську “Християнська місія у XXI-му столітті. Православний поляд”

|
|
|
Міжнародні консультації у Мінську “Християнська місія у XXI-му столітті. Православний поляд”

МІНСЬК – 4-7 лютого 2010, з благословення Митрополита Мінського і Слуцького Філарета, у Мінську відбулися міжнародні консультації “Християнська місія у XXI-му столітті. Православний поляд”.Консультації проходили в Інституті теології ім. святих Кирила і Методія Білоруського державного університету. Вони стали своєрідним внеском у святкування сторіччя Всесвітньої Місіонерської Конференції 1910 року в Единбурзі (www.edinburgh2010.org). У заході взяла участь Наталія Маціпура, студентка ДМПЕН.

Понад півсотні православних місіологів та практиків місії з Білорусі, Росії, Болгарії, Польщі, України, Кенії, США, Фінляндії, а також гості із Великобритані

ї, Австрії та Італії зібралися, щоб обговорити питання, які ставить перед християнською місією практична діяльність та досвід XIX та XX століть. Виступи учасників стосувалися тем християнського свідчення в умовах атеїзму та тоталітарного суспільства, а також секуляризму; відродження людяності як умови християнської місії, особистість місіонера, церковної громади та місії, місіонерського служіння у багатоконфесійному і багаторелігійному середовищі.

У ході конференції відбувалися зустрічі виконавчого директора Православного Християнського Місіонерського центру (США), о.Мартіна Рітці зі студентами Мінської Духовної Семінарії, а також відомого в Білорусі православного діяча Олександра Огороднікова з членами парафії Ікони Божої Матері «Всіх горюючих втіхи».

Під час обговорень розглядалися такі питання:

– досвід життя Церкви у 

тоталітарному суспільстві у XX ст. Як проповідувати людям, у свідомості яких викривлене поняття особистої відповідальності, ініціативи, толерантності? Як боротися з пережитками досвіду диктатури держаної церкви?

– якою є сучасна людина? Як допомогти їй зрозуміти суть Христової жертви, воскресіння, обожествлення?

– що таке місіонерське покликання? Які риси повинні бути властиві місіонерові? – місце служіння місії серед інших форм служіння в Церкві. Які відносити місіонера і громади? Хто відповідальний за результати місії? Куди приходять навернені люди?

– що означає проповідувати в середовищі співіснування багатьох християнських конфесій на одній території? Чи існують сьогодні «православні, католицькі, протестантські країни»? Місія у свідомості пересічної людини не сприймається як її особистий обов’язок.

Існує промовиста статистика – 27% населення планети не мають доступу до Евангелії, і лише 4% населения належать до Православної Церкви (!), 66%

 – нехристияни. То чи можемо ми в таких умовах дозволити собі знехтувати заповіддю Спасителя ділитися Благою звісткою з тими, хто її не чув або не розчув?

Існує такий принцип – жива християнська проповідь завжди сприя

є відродженню Церкви, а відродження Церкви у свою чергу, завжди стимулює християнську проповідь. Багато питань, що стосуються церковного життя, постають перед нами у новому світлі, якщо ми хочемо привести у християнську Церкву людину з іншої культури і з відмінним від нашого світоглядом. Не варто боятися перетворювати світ із себе!.. Адже саме так робили святі обранці Христові. Місія кожного християнина – його щоденне життя у Христі. Більшого свідчення Бога, ніж таке життя в любові не лише до брата свого, а й до кожної людини незалежно від її світогляду та віросповідання запитання і є проповіддю Христа. Ольга Олійник (Мінськ), Наталія Маціпура (Київ).