патріархів Царгородських, Олександра, Йоана і Павла Нового
Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
Святий Олександр мав 73 роки, коли його обрали царгородським патріархом. Однак він ще двадцять років керував патріархатом у неспокійні часи єретика Арія, який заперечував божество Ісуса Христа. Олександр жертвенно працював над спасінням довірених йому душ і навертав до Христової віри багатьох поган.
Якось під час диспуту між християнськими богословами і поганськими філософами Олександр запропонував язичникам вибрати з-поміж себе найученішого мужа. Коли той почав говорити, Олександр раптом звелів йому: “В ім’я Ісуса Христа наказую тобі замовкнути!”. Після цих слів філософ не зміг промовити ні слова, аж поки Олександр дозволив йому говорити. Це Боже чудо справило на поган дуже велике враження. Представник патріарха Олександра брав участь у Вселенському Соборі 325 року в Нікеї. Закінчив Олександр своє праведне життя 340 року.
Разом зі св. Олександром, Церква згадує в церковному богослужінні також двох інших патріархів, а саме Івана ІІІ і Павла IV. Патріарх Іван народився в Азії, в місті Антіохії, і перед висвяченням на священика був адвокатом. Антіохійський патріарх вислав його, як свого представника, до Царгорода, де він незабаром став відомим як “учений схоластик”. Коли він видав збірку канонів церковного права, на нього звернув увагу цісар Юстиніян і 565 року покликав його на Царгородського патріарха. У час свого урядування він збільшив і відредагував свою збірку церковних канонів, додав до неї кілька розділів з цісарського цивільного права і цим підготував видання важливої книги церковних законів, що відома в Східній Церкві як “Номоканон”. Св. патріарх Іван ІІІ помер 577 року.
У 780 році Царгородським патріархом став Павло IV Новий, що походив з грецького острова Саламіни. Коли цариця Ірина стала управителькою держави, патріарх Павло старався про віднову пошанування святих ікон. Згодом він зрікся престолу і в 784 році пішов до монастиря. Аж до своєї смерті він заохочував єпископів Другого Вселенського Собору в Нікеї, щоб осудили іконоборчу єресь, що врешті й відбулося 787 року. Останні дні свого святого життя патріарх Павло провів у пості і сердечних молитвах.
