Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
У час правління імператора Лева І 474 року два сенатори, Гальбій і Кандид, пішли на прощу до Святої Землі. У Назареті вони зупинились у домі однієї старої єврейки, яка розповіла їм, що вона зберігає у кивоті одежу Пречистої Діви Марії, яку Пресвята Богородиця ще перед своєю смертю передала одній побожній удовиці.
Сенатори вирушили до Єрусалима, де, мабуть, за Божим натхненням зробили такий самий кивот, у якому була одежа Пресвятої Богородиці. У Назареті вони непомітно поміняли кивоти і, повернувшись додому, таємно поставили кивот з одежею у своїй домашній каплиці у влахернському передмісті над Чорним морем. Незабаром там почали діятися різні чуда, і сенатори вже не могли приховувати від людей цієї таємниці. Тоді у Влахерні збудували величну церкву, в якій поклали дорогоцінну одежу Пресвятої Діви Марії, яка стала обороною міста та джерелом чудесних оздоровлень.
З того дізнаються всі, що ви Мої учні, коли любов матимете між собою
Ів. 13. 35
В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі.
Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, – і буде вам так.
Будьте в молитві витривалі й чувайте у ній в подяці.
Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов.
Не будь недбалий у молитві; не занедбуй давати милостиню.
Господи, навчи нас молитись
Нехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило; здіймання рук моїх – немов вечірня жертва.
О Господи! – до тебе я взиваю: Поспішись до мене, почуй мій голос, коли до тебе взиваю!
Завжди радійте. Моліться без перерви. За все дякуйте…