Прп. чудотворця Лазаря, що постив на Галисійській горі
Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
Св. Лазар походив з Малої Азії, жив у VII сторіччі. Покинувши замолоду свою родину, він пішов на прощу до Єрусалима, де спочатку відвідав святі місця, а опісля вступив до монастиря св. Сави. Тут серед молитви і посту, в глибокій покорі і послухові настоятелям, він провів десять літ. Після висвячення на священика Лазар проживав якийсь час на самоті у пустелі, а згодом оселився на так званій Галісійській горі поблизу Ефесу й Смирни.
Тут однієї ночі він побачив огненного стовпа та почув ангельські голоси, які співали милозвучно: “Да воскреснет Бог і разточатся врази Єго”. Після того він побудував на цьому місці церкву Христового Воскресіння. На неї велику пожертву дав тодішній цісар Константин IV. Біля церкви Лазар згодом поставив для себе стовп, на якому він, як “стовпник”, провів багато літ. Господь наділив його силою творити чудеса й дав йому духа пророцтва. Згодом біля нього почали гуртуватися побожні мужчини, які, під його мудрим духовним проводом намагалися жити тільки для Бога й спасіння душі. Умер св. Лазар чудотворець на 72-му році життя.
