Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
Святитель Михайло ісповідник з юних років прагнув чернечого життя і був направлений святим патріархом Тарасієм (784 – 806) до монастиря, що розташований на березі Чорного моря. З ним разом пішов в обитель і святий Теофілакт (пам’ять 8 березня), майбутній єпископ Никомідійський. Обидва ченці зі старанністю виконували всі свої обов’язки і незабаром були прославлені благодатними дарами Господа Бога. Одного разу під час жнив, коли люди знемагали від спраги, завдяки молитві ченців порожня мідна посудина почала виділяти воду.
Cвятий патріарх Тарасій висвятив святого Михайла на єпископа міста Синад. За своє святе життя і мудрість святитель Михайло здобув глибоку любов у віруючого народу і особливу увагу імператорів Никифора I (802 – 811) і Михайла I Рангава (811 – 813). У 787 році святитель Михайло був присутній на Сьомому Вселенському Соборі в Нікеї. Уснув приблизно 821 року.
З того дізнаються всі, що ви Мої учні, коли любов матимете між собою
Ів. 13. 35
В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі.
Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, – і буде вам так.
Будьте в молитві витривалі й чувайте у ній в подяці.
Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов.
Не будь недбалий у молитві; не занедбуй давати милостиню.
Господи, навчи нас молитись
Нехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило; здіймання рук моїх – немов вечірня жертва.
О Господи! – до тебе я взиваю: Поспішись до мене, почуй мій голос, коли до тебе взиваю!
Завжди радійте. Моліться без перерви. За все дякуйте…