Прп. Ніла, основника й ігумена монастиря Криптоферратського
Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду
Одним із найповажніших християнських мужів 10 століття, що наче великий світильник просвічував уми й огрівав серця своїх сучасників покаянним життям, апостольським словом і своєю культурною діяльністю, був св. Ніл, засновник монастиря в Ґротафераті коло Риму.
Кожного ранку до 9 години він писав святі книги. Особливим було те, що писав він дуже швидко, щодня виготовляючи один зшиток. Від 9 години до 12 молився. Разом з Пресвятою Богородицею й Святим Іваном Богословом ставав у дусі під хрестом розіп’ятого Спасителя і виливав перед Ним свою душу. Проказував псалми, бив багато поклонів. Від 12 години до 3 пополудні читав Святе Письмо й твори св. Отців, улюбленим із них був учитель Церкви, св. Григорій Богослов. Після 3 години проказував дев’ятий час і вечірню,згодом виходив на прогулянку, щоб відновити свої сили, оглядаючи красу природи і усією душею прославляючи Божу велич. Після заходу сонця споживав свою убогу їжу. Замість стола у нього був великий камінь. Харчувався він лише хлібом і водою, зрідка – овочами.
Коли Ніл, виснажений чуваннями і умертвленням, почув, що може утратити притомність, почав у постійній молитві чекати поклику Небесного Царя. Стривожені близьким відходом духовного отця монахи сиділи навколо його постелі з великим тягарем на серці. 25 вересня 1004 року, у навечір’я свята Івана Богослова, вірні учні занесли свого святого вчителя до церкви, пригадавши собі його слова, що монах повинен умерти в церкві. Коли закінчилася вечірня, а сонце кидало своє останнє проміння на землю, св. Ніл віддав душу в руки своєму Творцеві.
