прп. Пахомія Великого

Святий Пахомій Великий народився 292 року у поганській родині у Тебаїді Горішній. Маючи 20 років, він став римським вояком. Невдовзі Пахомій прийняв св. Хрещення і пішов у пустелю, де вів дуже суворе життя. У безлюдній пустелі Табенна, що над Нілом, Пахомій збудував шість монастирів та церкву для вбогих пастухів. Під його проводом у різних монастирях було сім тисяч ченців.

Пахомія можна вважати основоположником спільного чернечого життя у різних монастирях, де усі монахи жили під проводом настоятеля-протоархимандрита. Пахомій написав чернечий устав і правило для ченців. Він сміливо обороняв Христову віру від єретиків і мав дар передбачування і зцілення. Пахомій уснув 346 року.