прпп. Андроніка та Атанасії

У V столітті жив у місті Антіохії побожний золотар і банкір Андронік. Свої доходи він ділив на три частини. Першу частину – на прожиття родини, другу роздавав убогим, а з третьої давав позички купцям і тим людям, котрі були в скрутному становищі. Андронік мав жінку Атанасію й двоє дітей.

Після дванадцяти років спільного життя обоє дітей несподівано померли. Смерть дітей була для щасливого подружжя великим ударом. Атанасія часто плакала і ходила молитися на гріб дітей, або до церкви св. Юліяна. Андронік вгамовував свій біль терпеливістю й відданістю Божій волі.

Після довгих роздумів Атанасія і Андронік вирішили покинути світ і почати готуватися до щасливої смерті. Незабаром вони звільнили своїх слуг, роздали маєток, залишивши собі тільки частину на найнеобхідніші витрати. За порадою ченця Данила, Андронік вступив до монастиря у Табенні, а Атанасія, переодягнувшись у чоловіче вбрання, стала пустельницею.

Св. Андронік після смерті жінки жив тільки кілька днів. Коли він спокійно спочив у Бозі, його поховали поруч зі святою Атанасією.